- .
Найдено совпадений - 3574 за 1.00 сек.
 3391. Курсовий проект (коледж) - Проектування технологічної лінії виготовлення рбвязувальних балок | AutoCad
1 Загальна частина
1.1 Вступ
1.2 Обґрунтування місця будівництва цеху
2 Технологічна частина
2.1 Номенклатура та характеристика продукції
2.2 Характеристика сировини, джерела та засоби доставки
2.3 Вибір та обґрунтування способу виробництва
2.4 Опис технологічного процесу
2.5 Контроль виробництва та якості готової продукції
3. Розрахункова частина
3.1 Режим роботи цеху
3.2 Розрахунок виробничої програми
3.3 Розрахунок складу бетонної суміші
3.4 Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах
3.5 Розрахунок складів та майданчиків
3.6 Розрахунок потреби в основному технологічному устаткуванні
3.7 Відомість основного технологічного устаткування
4. Будівельна частина
4.1 Визначення технологічно необхідної висоти
4.2 Об´ємно-планувальне вирішення будівлі цеху
4.3 Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
5. Заходи з охорони праці, протипожежні заходи та заходи з охорони довкілля.
Перелік використаної літератури
. Балки виготовляють прямокутного перерізу. Розміри та форму поперечного перерізу обв’язувальних балок приймають в залежності від кроку колон та товщини стін. Обв’язувальні балки встановлюють на спеціально влаштованих в колонах залізобетонних або сталевих консолях. Кріплять їх до колон за допомогою болтів та зварювання.
Обв’язувальні балки, як правило, розташовуються під плитою, але іноді можуть бути розташовані над плитою. Так як в обв’язувальних балках утворюються крутні моменти, прийнято армувати такі балки замкненими хомутами діаметром 6-8 мм не рідше 20 см.
| | | | | | | | | | | | | -left:7.1pt"]
-left:7.1pt"] | -1Т | -left:7.1pt"]
-left:7.1pt"] | | | |
Дата добавления: 26.03.2021
|
|
3392. Курсовий проект - Організація процесу виробництва продукції в існуючому формувальному цеху за агрегатним способом | AutoCad
1. Загальна частина 3
1.1. Характеристика продукції 3
1.2. Характеристика технологічної лінії 4
2. Транспортно-технологічна схема виготовлення виробів 6
3. Такт випуску продукції 10
4. Поопераційна трудомісткість виготовлення виробу 11
5. Тривалість стадійних процесів 15
6. Організація часткового виробничого процесу 18
7. Циклограма роботи машин технологічної лінії 19
8. Список використаної літератури 25
Характеристика базового виробу.
1 Довжина виробу мм 3600
2 Ширина виробу мм 3600
3 Товщина виробу мм 180
4 Об’єм бетону м3 2
5 Кількість шарів бетону шт 2
6 Кількість просторових каркасів шт 1
7 Вага одного просторового каркасу кг 80
8 Кількість вкладишів прорізоутворювачі шт 1
9 Вага одного вкладиша прорізоутворювача кг 5
10 ЗД після укладання 1 шару б.с. шт 4
11 Закладні деталі шт 4
12 Петлі після укладання 1 шару б.с. шт 4
13 Кількість виробів у формі шт 1
Характеристика технологічної лінії
Виготовляється виріб: панель перекриття.
Тип технологічної лінії : агрегатна.
I – Пост розпалублення
ІІ – Пост армування
ІІІ – Пост формування
IV - ТВО
V – Пост контролю та армування виробів.
Характеристика обладнання
1. Бетоноукладач Кількість бункерів шт. 1
Об’єм бункерів м3 2,0
Швидкість переміщення при транспортуванні м/хв 10,0
Швидкість переміщення при укладанні м/хв 6,0
2. Пристрій для закриття та відкриття бортів Тривалість відкривання хв 2,0
Тривалість закривання хв. 1,5
3. Кран мостовий Швидкість переміщення крану м/хв 60
Швидкість переміщення коретки м/хв 15
Швидкість підйому/опускання гаку м/хв 10
4. Вивізний візок Швидкість переміщення при транспортуванні м/хв 16
Швидкість переміщення м/хв 20
5. Кран консольний Час повороту на 180⸰ хв 2,0
6. Штовхач конвеєра Швидкість переміщення м/хв 3,0
7. Бункер для видачі бетону Швидкість переміщення м/хв 15
Час завантаження або вивантаження бет.суміші хв 1,0
Об’єм бункера м3 1,0
8. Транспортер подачі бетонної суміші Швидкість подачі м3/хв 0,5
9. Віброплощадка Час ущільнення хв 2,5
10. Машина для чищення форм Швидкість переміщення м/хв 2,0
11. Каретка порожиноутворювача Швидкість переміщення м/хв 8,0
12. Рейки підйомні Час підйому або опускання хв 0,5
13. Особливість розпалублення виробів По одному +
Дата добавления: 30.03.2021
|
3393. Курсовий проект (коледж) - ТіОБВ 3-х поверхового житлового будинку | AutoCad
2. Календарний план виконання робіт на об’єкті
2.1. Підрахунок обсягів робіт
2.2. Вибір та обґрунтування основних методів виконання робіт
2.3. Технологічні розрахунки
2.3.1. Таблиця трудомісткості робіт
2.3.2. Відомість потреби основних матеріалів, виробів та напівфабрикатів
2.4. Визначення техніко – економічних показників.
3. Будівельний генеральний план
3.1. Коротке описання прийнятих рішень
3.2. Розрахунок адміністративно-побутових приміщень
3.3. Розрахунок площі складів
3.4. Визначення техніко-економічних показників
4 Безпека праці
4.1. Врахування вимог безпеки праці при проектуванні календарного плану
4.2. Вирішення питань безпеки праці при проектуванні будгенплана
4.3. Охорона довкілля
5. Література
Дата добавления: 03.04.2021
|
3394. Курсова работа - Технологічні процеси для верстатів з ЧПУ (Розробка керуючої програми обробки деталі "корпус редуктора") | Компас
.
1. Торцеве фрезерування бокових поверхонь, витримка розміру 380 h14, шорсткості Ra3.2. Досягаються однократним проходом на сторону торцевою фрезою Ø200.
2. Обробка основних бокових отворів Ø110Н7, Ø130Н7 згідно таблиць може виконуватись двократним фрезеруванням кінцевою фрезою та двократним розточуванням. Фрезерування можна виконувати кінцевою фрезою Ø50 Фреза 223-0105 ГОСТ17026-71.
3. Нарізка нарізі М10 на бокових поверхнях може виконуватись етапами: центрування свердлом Ø16, свердління отвору Ø8 спіральним свердлом 2300-0700 ГОСТ 4010-77, свердління отвору Ø10 свердлом 2300-0713 ГОСТ 4010-77; нарізання нарізі М10 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81, нарізання різі М12 виконувати мітчиком ГОСТ 3266-81.
Дата добавления: 11.04.2021
|
3395. Курсовий проект - Модернізація головного привода базового верстата БТ-01 з метою підвищення продуктивності | Компас
Вступ.
1. Аналіз вихідних даних до проекту та вибір базового верстата.
2. Конструкторський розділ.
2.1. Розрахунок вихідних параметрів, вибір електродвигуна, розрахунок пасової передачі.
2.2. Розрахунок кінематики приводу шпинделя з плавним регулюванням швидкості.
2.3. Розрахунок зубцевих передач.
2.4. Вибір електромагнітних муфт.
2.5. Розрахунок шпинделя.
3. Вибір промислового робота.
4. Експлуатація верстата.
5. Опис графічної частини.
6. Висновки.
| | . діаметр обробки на верстаті | . частота обертання шпинделя | | | | | .-1 | | | | | | |
Висновки:
Даний верстат має широкий діапазон регулювання частоти обертання шпинделя верстата за рахунок плавного регулювання частот електродвигуна постійного струму серії 4П, що дає змогу спростити конструкцію токарного верстата, тобто коробки швидкостей, за рахунок повної чи часкової заміни (в моєму випадку часкової) зубцевих передач поліклиновими пасовими передачами чи іншими пасами зі зменшенням кількості елементів керування (в моєму випадку 1 регулятор на керування межами частот двигуна та 2 двохпозиційні регулятори які керують вмиканням певної електромагнітної муфти, та 1 регулятор для перемикання між прямою подачею і реверсом яке забезпечується переключенням полюсів на електродвигуні постійного струму. Для даного верстата покращується налагоджння верстата на певну частоту обробки, нарізання нестандартних різьб за допомогою спеціальних різьців. Даний верстат має менші інтервали переналагодження, можливість напівавтоаматичного виробництва за рахунок промислового роботу, що дозволяє обробку заготовок без участі верстатника на проміжку між заміною заготовок. В даному модернізованому варіанті можливе використання даного верстата як в одиничному, так і в масовому виробництві. Економічність цього верставта забезпечується тим, що за рахунок плавного регулювання, а також за рахунок беззупинності роботи зменшується час який потрібен на обробку, час який затрачає робітник на управління і переключання частот, легкість вибору оптимальної швидкості обробки, що значно зекономлює час, а одже за певний проміжок часу ми можемо виготовити більше продукції, яка коштуватиме дешевше за рахунок зменшення робочих годин обслуговуючого персоналу, тобто за рахунок автоматизації виробництва.
Отже можемо зробити висновок, що дана модернізація верстата мод. БТ-01 дозволяє нам робити більшу кількість певних операцій, за менший проміжок часу, з меншим навантаженням на персонал, що я і прагнув досягти виконуючи дану модернізацію верстата мод. БТ-01.
Дата добавления: 11.04.2021
|
 3396. Дипломний проект - Конструкторсько-технологічна підготовка виготовлення деталі «Шестерня» | Компас
-30 ГОСТ 1412-85, що відноситься до сірих чавунів.
Сірими називають чавуни з пластинчастою формою графіту. По хімічному складу сірі чавуни розділяють на звичайні (нелеговані) і леговані. Звичайні сірі чавуни - сплави складного складу, що містять основні елементи: Fe-C-Sі і постійні домішки: Mn, P і S. У невеликих кількостях у звичайних сірих чавунах може утримуватися Сг, Nі, що попадають з руди. Майже всі ці елементи впливають на умови графітизації, кількість графітних включень, структуру металевої основи і, як наслідок, властивості чавуна.
Зміст
Відомість
Вступ 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ 5
1.1 Характеристика та призначення деталі 5
1.2 Характеристика, хімічний склад та механічні властивості матеріалу 6
1.3 Визначення типу виробництва та технологічної партії деталей 9
РОЗДІЛ 2. ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ 11
2.1 Обгрунтування вибору виду та форми заготовки 11
2.2 Обгрунтування величини усадки і припусків на механічну обробку 13
2.3 Вибір загальних припусків. Визначення розмірів виливки з допусками 14
2.4 Економічне обґрунтування вибору заготовки 14
2.5 Аналіз технологічності деталі «Шестерня» 17
2.6 План обробки поверхонь деталі з визначенням ступіню точності, шорсткості, операційних припусків, та розмірів з допусками. 19
2.7 Розробка технологічного маршруту обробки деталі «Шестерня» 22
2.8 Розрахунок режимів різання 29
2.9 Розрахунок норм часу 38
2.10 Розрахунок розцінок 42
2.11 Вибір режимів різання, норм часу та розцінок на решту операцій 42
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ 45
3.1 Загальні відомості 45
3.1.1 Вимоги, які пред’являються до верстатних пристосувань 46
3.1.2 Особливості установки пристосувань на верстатах із ЧПК 46
3.2 Проектування та розрахунок спеціального пристосування 47
3.2.1 Назва та зміст технологічної операції для якої проектується спеціальний пристрій 47
3.2.2 Назва, позначення та основні технічні характеристики металорізального верстата, що використовується на заданій операції 48
3.2.3 Режими різання, норма основного часу та штучно-калькуляційного часу на операцію, що оснащується пристроєм 51
3.2.4 Аналіз конструкції установчо-затискних пристроїв, що використовуються для встановлення та обробки деталей на металорізальних верстатах з метою встановлення раціональної конструкції пристрою 55
3.2.5 Розробка раціональної схеми базування заготовки на заданій операції 61
3.2.6 Розрахунок похибок базування 64
3.2.7 Розробка розрахункової схеми сил та моментів, що діють на заготовку в процесі обробки, розрахунок необхідної сили затискання 67
3.2.8 Опис принципу роботи розробленого пристрою 72
3.2.9 Виконання розрахунків на міцність найбільш навантажених деталей пристрою 72
3.2.10 Техніко-економічне обґрунтування конструкції розробленого пристрою 74
3.3 Розрахунок контрольно-вимірювального інструменту 76
3.4 Розрахунок ріжучого інструменту для зубофрезерної операції 78
Список використаної літератури 81
Дата добавления: 11.04.2021
|
3397. Дипломний проект - Розробка технологічного процесу виготовлення деталі ЗІРОЧКИ | Компас
. Зірочка - це деталь ланцюгової передачі або іншого механізму у вигляді профільованого колеса із зубами, які входять у зачеплення зпривідним ланцюгом, гусеницею або з іншими об'єктом, що охоплює її по периметру.
За геометричними показниками деталь досить проста та технологічна. Вона не має складних чи важкодоступних місць які б ускладнювали процес обробки. В деталі наявні отвори різних діаметрів, а саме: 3 отвори ∅16 мм.
Деталь має точний отвір 22Н7 за допомогою якого відбувається точне положення, співвісність та базування елементів конструкції.
Деталь «Зірочка» виготовлена зі сталі 35 ГЛ ГОСТ 977-88.
Деталь піддається термообробці для отримання твердості зубів HВ230...260.
Зміст:
Вступ
ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
1. Призначення, конструктивні параметри і експлуатаційні вимоги до плоско зубчатих пасових передач.
2. Міцнісні розрахунки плоскозубчастих пасових передач, визначення довговічності пасів.
3. Точнісні параметри шківів і методи забезпечення кінематичної точності передачі.
4. Сучасні технологічні процеси виготовлення шківів, обладнання, пристосування, різальний інструмент, режими обробки.
5. Способи контролю точності виготовлення зубчастих шківів, вимірювальний інструмент, оснащення.
ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ
2.1. Призначення та аналіз конструкції деталі.
2.2. Аналіз технологічності конструкції деталі.
2.3. Аналіз існуючих варіантів технологічних процесі.
2.4. Визначення програми випуску деталей та типу виробництва.
2.5. Вибір конструкції заготовки та способу її виготовлення.
2.6. Розробка технологічного маршруту виготовлення деталі «Шків».
2.7. Металорізальні верстати для обробки деталі «Шків».
2.8. Розрахунок загальних припусків на механічну обробку.
2.9. Розрахунок режимів різання.
2.10. Нормування технологічного процесу.
КОНСТРУКТОРСЬКИЙ РОЗДІЛ
3.1. Класифікація й основні вимоги.
3.2. Проектування та розрахунок спеціального пристосування.
3.2.1. Загальні відомості до запропонованого пристосування.
3.2.2. Розробка раціональної схеми базування заготовки на заданій операції.
3.2.3. Визначити похибку базування заготовки в пристрої, та зробити висновок про забезпечення заданої точності обробки.
3.2.4. Розробка схеми затискання та схеми взаємодії сил, визначення необхідної величини сили затиску заготовки.
3.2.5. Розрахунок елементів пристосування.
3.2.6. Вибір конструкції та проектування затискного механізму.
3.2.7. Техніко – економічне обґрунтування конструкції пристрою.
3.3. Розрахунок контрольно - вимірювального інструменту
для контролю отвору Æ32Н7.
Список використаної літератури
Дата добавления: 11.04.2021
|
3398. Курсовий проект - Розрахунок теплової схеми та підбір обладнання водогрійної котельні | AutoCad
1 макс./ 2 макс. 150/70C.
3 Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки забезпеченістю 0,92 tр.з. -25
5 Середня температура зовнішнього повітря в найбільш холодний місяць -6,6
6 Максимальне теплове навантаження на системи опалення Qо. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 17
7 Максимальне теплове навантаження на системи вентиляції Qв. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 6,2
8 Максимальне теплове навантаження на системи гарячого водопостачання Qг.в. макс. (з урахуванням втрат теплоти) 9,3
9 Температура води на виході 1в.к. з водогрійного котла (опалювальний період) 150 C
10 Температура води на виході 1в.к. з водогрійного котла (неопалювальний (літній) період) 120 C
11 Температура води на вході 2в.к. у водогрійний котел (опалювальний та неопалювальний періоди) 70 C
12 Температура вихідної води для холодного періоду tх.з. 5 C
13 Температура вихідної води для теплого періоду tх.л. 15 C
14 Температура вихідної води перед хімводоочищенням: tхво . 20 C
15 Температура гарячої води системи гарячого водопостачання: tг. 60 C
16 Температура підживлювальної води після охолоджувача деаерованої води tпідж. 70 C
17 Тиск в атмосферному деаераторі 0,12 МПа
18 Температура деаерованої води на виході з деаератора 104 C
19 ККД теплообмінників 0,98
ЗМІСТ:
Вихідні дані 3
1.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за максимально зимового режиму 6
2.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за середнього режиму найбільш холодного місяця 10
3.Розрахунок теплової схеми водогрійної котельні за літнього режиму 14
4. Зведений розрахунок теплової схеми водогрійної котельні 18
5. Підбір водогрійних котлів 21
6. Аеродинамічний розрахунок газового тракту 24
7. Аеродинамічний розрахунок повітряного тракту 26
8. Розрахунок і підбір димососів 27
9. Розрахунок і підбір дуттьових вентиляторів 28
10. Розрахунок і підбір теплообмінника 30
Список літератури та джерел інформації 31
Дата добавления: 13.04.2021
|
3399. Курсовий проект - Електропостачання сільського населеного пункту | Компас
. Розраховано потужність та виконано вибір силового трансформатора споживчої трансформаторної підстанції 10/0,4 кВ. До встановлення прийнято трансформатор ТМФ-160.
В роботі також виконано вибір перерізу проводів в мережі 0,38 та 10 кВ та виконано їх перевірку за допустимою втратою напруги. Проведено розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 та 0,38 кВ. Виконано вибір обладнання мережі 10 та 0,38 кВ. До встановлення в мережі 10 кВ прийнято: вимикач ВПМ-10-20/630У3, роз’єднувачі РВЗ-10/400У2 та
РЛНД- 10/400У1, а в мережі 0,38 кВ автоматичні вимикачі серії ВА51.
В курсовій роботі також розраховано параметри релейного захисту лінії 10 кВ – максимального струмового захисту та струмової відсічки. Розглянуті питання влаштування електричних мереж населеного пункту.
ЗМІСТ:
ВСТУП 6
1. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ НА ВВОДАХ ДО СПОЖИВАЧІВ 7
1.1 Розрахунок навантажень на вводі до групи житлових будинків 7
1.2 Розрахунок потужності зовнішнього освітлення населеного пункту 7
2. ВИЗНАЧЕННЯ МІСЦЯ РОЗМІЩЕННЯ СПОЖИВЧИХ ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ 10/0,4 кВ 8
2.1 Розрахунок координат центра навантаження 8
2.2 Трасування повітряних ліній напругою 0,38 кВ 10
3. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 0,38 кВ 11
4. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТУЖНОСТІ ТА КІЛЬКОСТІ СИЛОВИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ 10/0,4 кВ 16
4.1 Визначення розрахункової потужності підстанції 10/0,4 кВ 16
4.2 Вибір кількості та номінальної потужності силових трансформаторів підстанції 10/0,4 кВ 17
5. РОЗРАХУНОК НАВАНТАЖЕНЬ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 кВ 18
6. ВИЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМОЇ ВТРАТИ НАПРУГИ В МЕРЕЖІ 19
7. ВИБІР ПЕРЕРІЗІВ ПРОВОДІВ ПОВІТРЯНИХ ЛІНІЙ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 21
8. ПЕРЕВІРКА ПОВІТРЯНОЇ ЛІІЇ 0,38 кВ НА КОЛИВАННЯ НАПРУГИ ПІД ЧАС ПУСКУ ПОТУЖНОГО ЕЛЕКТРОДВИГУНА 22
9. РОЗРАХУНОК СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ МЕРЕЖІ 23
9.1 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 10 кВ 23
9.2 Розрахунок струмів короткого замикання мережі 0,38 кВ 26
10. ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ НАПРУГОЮ 10 ТА 0,38 кВ 28
10.1 Вибір електричних апаратів напругою 10 кВ 28
10.2 Вибір електричних апаратів напругою 0,38 кВ 31
11. РОЗРАХУНОК РЕЛЕЙНОГО ЗАХИСТУ ПОВІТРЯНОЇ ЛІНІЇ НАПРУГОЮ 10 кВ 33
11.1 Розрахунок максимального струмового захисту повітряної лінії напругою 10 кВ 33
11.2 Розрахунок струмової відсічки повітряної лінії напругою 10 кВ 35
12. ОБЛАДНАННЯ МЕРЕЖ 10 ТА 0,4 кВ, ЩО ПРОЕКТУЮТЬСЯ 37
Дата добавления: 13.04.2021
|
3400. Курсовий проект - Особливості проектування фундаментів під дією навантаження різного характеру | AutoCad
1. Вихідні дані
1.1 Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика прийняті за додатком 1.
1.2 Принциповий переріз фундаменту неглибокого закладання та геометричні розміри
приведені у додатку 2. Навантаження на обрізі фундаментів прийняти згідно
додатку 3
1.3 Архітектурно-конструктивні рішення багатоповерхових/висотних будинків
прийняти за додатком 4.
2. Об’єм і склад курсової роботи
2.1 Аналіз ґрунтових умов
Оцінка нашарування ґрунтів та їх фізико-механічних характеристик. Складність
умов(прості, звичайні, складні).
Вибір можливих несучих шарів для фундаменту неглибокого закладання та
пальового фундаменту.
2.2 Фундамент неглибокого закладання.
Визначення несприятливих комбінацій навантажень на фундамент.
Встановлення мінімальної глибини закладання підошви фундаменту.
Розрахунок центрально-навантаженого фундаменту.
Розрахунок позацентрово-навантаженого фундаменту.
Порівняння розмірів та витрат матеріалів (бетон і арматури) центрально- і
позацентрово навантажених фундаментів.
2.2 Пальових фундамент.
Аналіз архітектурно-конструктивних рішень багатоповерхових/висотних будинків.
Встановлення несучого шару основи.
Вибір параметрів фундаменту (розміри, довжина і перерізпаль).
Обґрунтування технології влаштування паль.
Експрес – метод збору навантаження на обрізі фундаментів.
Визначення несучої здатності паль за формулами норм та за даними статичного
зондування.
Визначення попередньої кількості паль у фундаменті будинку.
- ІГЕ-1 – Насипний грунт.
- ІГЕ-2 – Грунтово-рослинний шар.
- ІГЕ-3 – Супісок твердий
- ІГЕ-4 – Супісок лесовидний.
- ІГЕ-5 – Суглинок лесовидний тугопластичний.
- ІГЕ-6 – Суглинок лесовидний м’якопластичний.
ІГЕ-1 насипний ґрунт - згідно таблиці «фізико-механічних характеристик ґрунтів основи» не має належних характеристик окрім щільності ґрунту, тому у якості основи використовуватись не може.
ІГЕ-2 ґрунтово рослинний шар – згідно таблиці не має належних характеристик тому у якості основи використовуватись не може.
ІГЕ-3 – ІГЕ-6 згідно таблиці усі ґрунти мають «нормальний» модуль деформації, найбільший модуль деформації 19МПа має ґрунт ІГЕ-3 супісок твердий. Якщо говорити з приводу щільності ґрунту, то «нормальна» щільність ґрунту рахується ≥ 1,6 т/м3, у нашому випадку усі ґрунти вище даної позначки, а саме: супісок твердий має щільність 1,71 т/м3, супісок лесовидний має щільність 1,61 т/м3, суглинок лесовидний тугопластичний має щільність 1,78 т/м3, суглинок лесовидний м’якопластичний має щільність 1,94 т/м3.
Пальові фундаменти. У нас 22-х поверхова будівля, +2 підвальні поверхи. Низ підошви фундаментної плити буде на глибині 9м.
Вибір можливих несучих шарів для фундаменту неглибокого закладання та пальового фундаменту.
Висновок:
Проаналізувавши характеристики ґрунтів по таблиці «фізико-механічних характеристик ґрунтів основи», вибираємо основу для фундаменту неглибокого закладання ґрунт ІГЕ-4.
Прогнозовано забиваємо наші палі у шар ІГЕ-6. Розміри палі приблизно приймаємо на даний момент довжиною 12м.
Дата добавления: 20.04.2021
|
3401. Курсовая работа - Описание цеха по подготовке семян к производству халвы | Компас
. Ядро призначене для подальшого подрібнення для отримання білкової маси. Контроль готової продукції здійснюється згідно ДСТУ 4843:2007.
Правила приймання
1. Приймання соняшнику можливе тільки на підставі документа, що засвідчує його якість і безпеку, в якому додатково зазначають клас за кислотним числом олії, клас за натурою, а також ураженість соняшнику білою або сірою гниллю (в разі ураженості).
2. Приймання соняшнику здійснюють згідно з ГОСТ 10852.
3. Для визначення якості заготовлюваних насіння і перевірки якості поставлених насіння на відповідність їх вимогам нормативно-технічної документації від кожної партії відбирають середню пробу масою не менше 2,0 кг для крупнонасінних культур (арахіс, рицина, соняшник, соя) або не менше 1,0 кг для дрібнонасінних культур, виділену з об'єднаної проби.
4. При прийманні кількох однорідних за якістю насіння партій, що надійшли від одного колгоспу, радгоспу або глибинного пункту протягом оперативних доби, якість насіння цих партій визначають по середній пробі, виділеної з середньодобової проби.
5. Масу об'єднаної проби, що відбирається від партії переміщуються насіння, встановлюють з розрахунку не менше 100 г на кожну тонну насіння в партії.
6. Для формування об'єднаної проби від партії переміщуються насіння масою до 100 т відбирають по одній точковій пробі масою не менше 300 г від кожних 3 т переміщуються насіння цієї партії; при масі партії до 200 т - по одній4-ТЖ-87.2021.181.001.
7. точковій пробі масою не менше 500 г від кожних 5 т; при масі партії до 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 1000 г від кожних 10 т; при масі партії понад 400 т - по одній точковій пробі масою не менше 2000 р від кожних 20 т переміщуються насіння цієї партії. Точкові проби відбирають через рівні проміжки часу в залежності від маси партії і швидкості переміщення насіння.
8. Результати визначення якості насіння середньої проби, виділеної з об'єднаної чи середньодобової проби, поширюють на всю партію або на всі однорідні за якістю насіння партії.
9. При контрольному (повторному) визначенні за остаточний результат приймають результат початкового визначення, якщо розбіжність між результатами первинного і контрольного (повторного) визначення не перевищує допустиме розходження, яке встановлюється за результатом контрольного (повторного) визначення, а якщо перевищує - то за остаточний приймають результат контрольного ( повторного) визначення.
10.Допустиме розбіжність при визначенні конкретного показника якості встановлено стандартом на відповідний метод визначення.
Зміст:
1 Історія, структура і перспективи розвитку підприємства
2 Характеристика готової продукції
3 Характеристика сировини, основних і допоміжних матеріалів
4 Опис технологічного процесу
5 Матеріальний баланс виробництва
6 Основне та допоміжне обладнання, внутрішньоцеховий транспорт
7 Енергетичні витрати виробництва
8 Норми технологічного режиму, контроль та керування технологічним процесом,
засоби автоматизації
9 Стандартизація і контроль якості продукції
10 Аварійні ситуації виробництва
11 Характеристика виробничих приміщень і компонування обладнання
12 Допоміжні, складські, адміністративно-господарські та побутові приміщення
13 Засоби та заходи охорони праці
14 Засоби та заходи охорони довкілля
15 Організаційно-економічна частина
16 Шляхи раціоналізації та вдосконалення виробництва
Список літератури
Дата добавления: 26.04.2021
|
3402. Курсовий проект - МДК Підсилення конструкцій робочої площадки виробничої будівлі | AutoCad
Розміри у плані
L1 = 13 м;
L2 = 5 м;
L3 = 4 м;
n = 4.
3. Крок балок настилу БН: 1,3 м.
4. Тип настилу: ст.
5. Відмітка підлоги робочої площадки, м: 10,4.
4. Характеристичне навантаження на перекриття, кПа: 20.
5. Матеріал сталевих конструкцій:
- балок настилу: С375; - головних балок: С285; -колон: С255;
6. Орієнтація осей перерізу відносно головної балки: в
7. Конструкція підлоги: а
а) асфальтобетон (t=25мм); підстилаючий шар з бетону класу С8/10 (t=80,мм); сталевий робочий настил.
8. Границя текучості сталі балок і колон за випробуванням зразків:
m10_1 Ryni = 215, 228, 199, 239, 225, 246, 217, 236, 229, 247
9. Відсоток підвищення несучої здатності елементів, 50%
10. Відсоток зусилля в елементах на час підсилення, 25% (від несучої здатності).
11. Тимчасовий опір сталі балок і колон: Run0=1,4Ryn0
12. Матеріал підсилення балок С255
13. Рік спорудження будівлі: 1935
14. Спосіб підсилення: збільшенням перерізу:
15. Клас наслідків (відповідальності) будівлі: СС2.
16. Клас конструкцій за НДС: 1-й.
17. Середовище експлуатації: середньоагресивне.
18. Будівля: неопалювана.
Дата добавления: 29.04.2021
|
 3403. КМ(КЖ) Двухярусная эстакада L=34м | AutoCad
. Состав проекта:2. КЖ-1 План фундаментов эстакад, Ф-1, Разрез 1-1, Разрез 2-2,Спецификация металлических элементов фундаментов
3. КЖ-2 Сетка (поз. 2), Сетка (поз. 3), Сетка (поз. 4), Разрез 3-3, Узел 1, Вид А
4. КМ-1 План колонн и связей по колонна, Узел 5, Узел 6, План балок, косоуров и связей первого яруса эстакад (отм. +1.900),
5. КМ-2 План балок, косоуров и связей второго яруса эстакад (отм. +4.200), Вид А, Вид Б, Разрез 1-1
6. КМ-3 План настила и стоек ограждения первого яруса, План настила и стоек ограждения второго яруса, Узел 5, Узел 6
7. КМ-4 Узел 1, Вид В, Узел 2, Узел 3, Узел 4, Вид Г, Вид Д, Разрез 2-2, Разрез 3-3, Разрез 4-4
8. КМ-5 Узел 7, Узел 8, Узел 9, Узел 10, Узел 11, Узел 12,Узел 13, Узел 14, Вид Е, Вид Ж, Вид И, Вид К, Разрез 5-5
9. КМ-6 Узел 15, Вид Л, Разрез 6-6, Разрез 7-7
10. КМ-7 Узел 16, Вид М, Разрез 8-8
11. КМ-8 Узел 17, Узел 18, Узел 19, Узел 20, Узел 21, Вид Н, Вид П, Разрез 9-9, Разрез 10-10
12. КМ-9 Связь СВ-1, Связь СВ-2
13. КМ-10 Спецификация металлических элементов каркаса эстакады
Дата добавления: 30.04.2021
|
3404. КМ Влаштування конструкцій для підвісної стелі з посиленням перегородок | AutoCad
Загальні бані;
Схема існуючих конструкцій перекриття;
Схема пібвісної стелі згібно з ДП;
Схема розташування конструкцій ОВіК згібно завбання;
Карта навантажень на чорнову стелю;
Схема розташування елементів кріплення піббісної стелі;
Схема розташування конструкцій піббісної стелі;
Вузол 1 Розріз 1-1. Вузол 2;
Специфікація елементів конструкцій стелі Вузол 3;
Вузол 4 (Схема кріплення чорнової стелі);
Вузол Б (Кріплення бо існуючих балок);
Схема розташування перегоробок. Карта навантажень на чорнову стелю пібсобних приміщень;
Схема розташування стійок пібсилення;
Схема розташування прогонів;
Розріз 2-2, 3-3. Вузол 6 Розріз 4-4, 5-5, 6-6. Вузол 7;
Розріз 1-1, 8-8;
Розріз 9-9. Вузол 8;
Специфікація елементів пібсилення перегоробок;
Дата добавления: 05.05.2021
|
3405. Курсовий проект - Тунель через залізницю | AutoCad
Завдання на курсовий проект
1. Вихідні дані
1.1. Призначення тунелю та габарит наближення споруд
1.2. Гірничо-геологічні умови
1.3. Загальна організація проходки тунелю
2. Поперечний переріз тунелю і виробки
2.1. Внутрішнє окреслення тунелю
2.2. Внутрішнє облаштування тунелю
2.3. Поперечний переріз виробки
3. Паспорт буровибухових робіт
3.1. Геотехнічна характеристика вибою
3.2. Параметри буровибухових робіт
3.3. Електропідривна мережа
3.4. Техніка безпеки при буровибухових роботах
4. Паспорт анкерного кріплення виробки
5. Технологічна схема проходки і циклограма ведения робіт
6. Заходи з техніки безпеки і охорони пращ
7. Список використаної літератури
. Дві колії. Експлуатація тунелю передбачена на електротязі на змінному струмі напругою до 4 кв. Вентиляція природна.Тунель споруджується в масиві, складеному з вапняку міцного доломітизований з щільністю 𝝆= 2.9 т/м^3. Група породи по розробленню VI. Коефіцієнт міцності породи з урахуванням тріщинуватості f=5 aτ =0.2
Плече відкатки , тобто максимальне віддалення вибою від порталу, 400м. Електровозна відкатка контактними електровозами.
Дата добавления: 07.05.2021
|
© Rundex 1.2 |
